Лина Костенко

[tengu_crow]

І все на світі треба пережити.
І кожен фініш - це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.

Если первый нацканал радио «радует», то одесское облрадио удивляет :) Причем в хорошем смысле этого слова. Только что услышал внятно и с чувством прочитанное (а это дорогого стоит) «Життя іде і все без коректур...». Наверное минуту приходил в себя с отвисшей челюстью. Настолько хорошей декламации я не встречал. Хотя, пожалуй, я пристрастен, поскольку «Життя» - одна из моих любимых вещей у Костенко.


Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

(с)Ліна Костенко



«Насаждателей» украинского поубивать мало. На те деньги, которые сейчас тратятся на дубляж всякой хулливудщины и издание методичек по голодоморам могли бы выпустить несколько сборников нормальной поэззи - пользы было бы на порядок больше.